Nutrilite™ Протеиновый порошок на растительной основе

1 290 грн
1 098 грн1098.0
Цена после регистрации
Артикул: 110415
Вес/объем: 450 г
Количество:

    NUTRILITE ™ − БРЕНД №1 В МИРЕ В КАТЕГОРИИ ВИТАМИНОВ И ДИЕТИЧЕСКИХ ДОБАВОК1

    Мы сами занимаемся выращиванием, сбором и переработкой большинства компонентов для продукции Nutrilite™ на своих собственных органических плантациях, прошедших сертификацию. Поэтому мы можем тщательно контролировать весь процесс производства – от посева семян до упаковки готового продукта.

    Взрослая норма – 1 грамм белка на 1 килограмм веса в сутки*.

    Последствия дефицита белка
    Белки — кирпичики для строительства клеток человеческого организма.

    Недостаток белка приводит к тому, что клетки не могут полноценно расти и восстанавливаться, а органы и ткани перестают выполнять свои основные функции. В результате:

    • замедляется рост тканей и наступает их преждевременное старение;
    • нарушается выработка иммуноглобулинов, цитокинов и других иммунных клеток, из-за чего снижается уровень иммунной защиты.
    Потребности в белке в зависимости от пола и уровня активности

    Во время болезни организм переходит в режим полной боевой готовности. И для полноценного воспалительного или иммунного ответа на возникшую угрозу у него очень мало времени:

    • от 3 до 5 дней для воспалительного ответа;
    • от 7 до 14 дней для иммунного ответа.

    И для этого организму требуется собрать настоящую армию, состоящую из десятков миллиардов новых клеток. Для производства каждой из них ему потребуется белок, общая потребность в котором может составлять несколько сотен граммов. Выработать столько белка для строительства клеток без достаточного количества витаминов и минералов невозможно. Поэтому при недостаточном употреблении микроэлементов из пищи наступает их дефицит. Далее идет цепная реакция.

    Узнайте, что такое вкусное и при этом полноценное питание вместе с NUTRILITE™!

    Источником для получения протеинового порошка служит пшеница, соя и горох. Потому продукт может быть ценной альтернативой привычным для всех источникам получения белка — сыру, цельному молоку, яйца, красному мясу.

    Ежедневная
    защита

    Сердце

    Энергия

    * По рекомендации Всемирной организации здравоохранения.

    1Источник: Euromonitor International Limited. Категория "Витамины и диетические добавки", мировой объем продаж в розничных ценах, % доля, по результатам 2020 года.

    Срок годности: 24 месяца.
    Страна происхождения: Соединенные Штаты Америки.

    ДИЕТИЧЕСКИЕ ДОБАВКИ NUTRILITE™ НЕ ЯВЛЯЮТСЯ ЛЕКАРТСВЕННЫМИ СРЕДСТВАМИ

    ВОЗМОЖНЫ ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ. ПЕРЕД ПРИМЕНЕНИЕМ ПРОКОНСУЛЬТИРУЙТЕСЬ СО СПЕЦИАЛИСТОМ.

    Диетические добавки не следует использовать как замену полноценного рациона питания. Этикетка продукции Nutrilite™ может отличаться от представленного изображения (в связи с изменениями законодательных требований, а также незначительное изменением формулы продукта).

    Протеиновый порошок:

    • состоит из натурального белка растительного происхождения и незаменимых аминокислот;
    • дополняет рацион необходимым количеством белка с целью профилактики хронической белковой недостаточности и обеспечения нормального функционирования всех органов и систем.

    Пищевая (питательная) ценность На 1 порцию (10 г сухого продукта) На 100 г сухого продукта
    Белков 8 г 80 г
    Жиров 0,5 г 5 г
    - в том числе насыщенных 0 г 0,5 гг
    Углеводов 0,3 г 3 г
    - в том числе сахаров 0 г 0,3 г
    Натрий 100 мг 1 г
    Энергетическая ценность(калорийность) 40 ккал (170 кДж) 400 ккал (1700 кДж)
    Изолейцина 390 мг 3,9 г
    Лейцина 660 мг 6,6 г
    Лизина 510 мг 5,1 г
    Метионинаицистина 220 мг 2,2 г
    Фенилаланинаитирозина 750 мг 7,5 г
    Треонина 310 мг 3,1 г
    Триптофана 120 мг 1,2 г
    Валина 400 мг 4,0 г
    Гистидина 210 мг 2,1 г

    Пищевая (питательная) ценность

    Белков

    8 г

    Жиров

    0,5 г

    - в том числе насыщенных

    0 г

    Углеводов

    0,3 г

    - в том числе сахаров

    0 г

    Натрий

    100 мг

    Энергетическая ценность(калорийность)

    40 ккал (170 кДж)

    Изолейцина

    390 мг

    Лейцина

    660 мг

    Лизина

    510 мг

    Метионинаицистина

    220 мг

    Фенилаланинаитирозина

    750 мг

    Треонина

    310 мг

    Триптофана

    120 мг

    Валина

    400 мг

    Гистидина

    210 мг

    Белков

    80 г

    Жиров

    5 г

    - в том числе насыщенных

    0,5

    Углеводов

    3 г

    - в том числе сахаров

    0,3 г

    Натрий

    1 г

    Энергетическая ценность(калорийность)

    400 ккал (1700 кДж)

    Изолейцина

    3,9 г

    Лейцина

    6,6 г

    Лизина

    5,1 г

    Метионинаицистина

    2,2 г

    Фенилаланинаитирозина

    7,5 г

    Треонина

    3,1 г

    Триптофана

    1,2 г

    Валина

    4,0 г

    Гистидина

    2,1 г

    Состав (в 1 столовой ложке с верхом, 10 г):
    протеин сои – 8 г, протеин пшеницы – 1 г, протеин гороха – 0,75 г; вспомогательные компоненты: соевый лецитин (Е322), диоксид кремния (Е551).

    Как применять
    Для взрослых, испытывающих потребности в дополнительном поступлении белка в организм. 1–2 раза в день.

    1 способ:

    • возьмите 10 граммов порошка (около 1 столовой ложки) и добавьте в жидкость (молоко, напиток или воду);
    • 1 минуту интенсивно перемешивайте либо активно взбалтывайте состав (можно взять шейкер);
    • выпейте получившийся напиток.

    2 способ:

    • возьмите 10 граммов порошка (около 1 столовой ложки);
    • добавьте порошок в готовое блюдо – в йогурт, кашу, суп и т.д. (на вкусе блюда это не скажется).

    При использовании молока или иного напитка для определения конечной пищевой ценности учитывайте его калорийность.

    ДИЕТИЧЕСКИЕ ДОБАВКИ NUTRILITE™ НЕ ЯВЛЯЮТСЯ ЛЕКАРТСВЕННЫМИ СРЕДСТВАМИ. ВОЗМОЖНЫ ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ. ПЕРЕД ПРИМЕНЕНИЕМ ПРОКОНСУЛЬТИРУЙТЕСЬ СО СПЕЦИАЛИСТОМ. Диетические добавки не следует использовать как замену полноценного рациона питания. Этикетка продукции Nutrilite™ может отличаться от представленного изображения (в связи с изменениями законодательных требований, а также незначительным изменением формулы продукта).

    Загальна інформація

    Протеїн, або білок, є одним із трьох життєво необхідних поживних речовин, які організм отримує з харчових продуктів.

    Білки складають приблизно 20% від загальної маси тіла людини:

    • 40-50% з них припадає на м'язи,
    • 20% – на кістки і хрящі,
    • 16% – на кров,
    • 10% -15% – на шкіру.

    Білки схожі на коштовні буси, які складаються з різних намистин – амінокислот. У нашому організмі міститься щонайменше 30 000 видів білка, але для їхнього виробництва необхідно лише 20 амінокислот.

    Цікаво, що 11 з 20 амінокислот організм може виробляти сам – вони є замінними, а ось інші 9 (лейцин, триптофан, лізин, ізолейцин, валін, фенілаланін, треонін, гістидин, метіонін) організм людини не спроможний синтезувати, тому вони й отримали назву «незамінних» амінокислот. Важливо наголосити, що для здоров’я вони вкрай важливі, отже для підтримки оптимального функціонування організму незамінні складові білка повинні надходити з харчовими продуктами щодня і в достатній кількості.

    З дієтологічної точки зору існує два варіанти класифікації білків: за амінокислотним складом і за походженням.

    Залежно від походження білки зазвичай ділять на два типи:

    • тваринний і
    • рослинний.

    Залежно від складу:

    • Білки, що містять в собі повний набір незамінних амінокислот, називають повноцінними.
    • Білки, в яких не вистачає однієї чи декількох амінокислот (або їх дуже невелика кількість), вважаються неповноцінними білками.

    Функції білка

    Для того, щоб зрозуміти наскільки важливий білок для людини, достатньо подивитися на функції, які він забезпечує в організмі. Наразі пропоную звернути увагу на 8 головних функцій.

    1. Структурна функція. З білків будуються всі тканини й органи людини. Протеїни беруть участь у формуванні клітини та її складових частин.

      Наприклад, до складу шкіри, сухожиль, хрящів, зв’язок входять колаген та еластин.

      • Білок осеїн − компонент кісток, який надає їм пружності.
      • Білки кератини входять до складу шкіри та її похідних (волосся, нігтів, пір'я).
    1. Рухова (скоротлива) функція. Надає можливість частинам нашого організму переміщуватись у просторі.
      • Білки актин та міозин забезпечують здатність м’язів до скорочення.
      • Білок тубулін входить до складу мікротрубочок, джгутиків, війок.
    1. Каталітична (ферментативна) функція. Білки є основою всіх ферментів (каталізаторів), без яких неможливі засвоєння їжі та забезпечення всіх біохімічних реакцій в організмі.

      Функції організму, які залежать від ферментів – травлення, виробництво енергії, згортання крові, скорочення м'язів.

    1. Транспортна функція. Білки забезпечують транспорт різних мінеральних солей і вітамінів через мембрани клітин і внутрішньоклітинних структур. Також складні білки беруть участь у перенесенні кисню, ліпідів, вуглеводів, деяких вітамінів, гормонів і лікарських засобів.
    2. Захисна функція. Завдяки еволюції організм пристосувався до того, щоб білковими структурами забезпечити захист від зовнішніх факторів.
      • Білки-ферменти розщеплюють токсини в печінці;
      • імуноглобуліни (антитіла) та інтерферони є необхідною ланкою нашої імунної системи для захисту від інфекцій;
      • фібриноген, тромбопластин та тромбін є білками, які беруть активну участь у згортанні крові при зовнішніх ураженнях чи внутрішніх процесах;
      • білок колаген створює основу шкірного покриву, який захищає організм від негативного впливу чинників довкілля.
    1. Регуляторна функція. Білки-гормони регулюють концентрацію речовин у крові та клітинах, ріст, розмноження і багато інших процесів, без яких наш організм не працював би належним чином.

      Наприклад:

      • Інсулін та глюкагон є гормонами підшлункової залози, що контролюють рівень глюкози в крові.
      • Гормон росту людини стимулює ріст різних тканин, включаючи кістки.
      • Антидіуретичний гормон сигналізує ниркам про те, що в організмі замало води і потрібно її берегти.
      • Адренокортикотропний гормон стимулює вивільнення кортизолу, ключового фактора метаболізму, що дозволяє знайти енергію у стресових умовах.
    1. Функція розподілу. Білки регулюють процеси в організмі, щоб підтримувати баланс рідини та інших речовин.

      Наприклад, альбумін та глобулін є білками в крові, що допомагають підтримувати баланс рідини в організмі, залучаючи і утримуючи воду у кровоносній системі.

    1. Підтримує правильний рівень pH. Білок відіграє життєво важливу роль у регулюванні концентрації кислот і лугу у крові.

    Тож з огляду на ці життєво необхідні функції можна зробити висновок: без білка життя, яке ми знаємо, було б неможливим.

    Оцінюючи сучасні тренди, ми можемо звернути увагу на те, що вкрай популярним стало контролювати калорії, кількість цукру та солі, походження речовин та інше. Водночас не менш важливим є необхідність контролювати і кількість білка, щоб залишатися здоровими. Отже, є сенс поставити доречне питання: «А скільки грамів білка необхідно вживати на день?»

    Рекомендації та настанови

    Організації різних країн, що займаються питаннями здоров'я та добробуту населення, сходяться на думці про необхідність нормування частки білка в загальному обсязі калорій в щоденному раціоні та рекомендують підтримувати її на рівні 10-35%.

    Рекомендований мінімум білка (фізіологічна потреба) варіюється у різних джерелах від 0,6 до 1,7 г/кг маси тіла (в середньому – 0,8-1 г на 1 кг). Водночас Європейська асоціація безпеки харчових продуктів (EFSA) та Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує споживати 0,83 г/кг маси тіла на щоденній основі.

    Важливо звернути увагу на те, що потреба в білку сильно залежить від:

    • віку,
    • статі,
    • параметрів та інтенсивності фізичної активності,
    • кліматичних особливостей регіону, де живе людина,
    • характеру трудової діяльності,
    • наявності захворювань,
    • джерел білка, а саме поживної якості продуктів та інше. У різних продуктах міститься різна кількість білка. До прикладу, яйце вагою 46 грамів містить всього 6 грамів білка, а в 46 г вареної сочевиці - 3,6 грама білка.

    Рекомендації деяким групам людей:

    • Спортсменам, які займаються силовими видами спорту, потрібно близько 1,4-1,8 г/кг маси тіла на день, а спортсменам, які займаються аеробними навантаженнями чи тими, що пов’язані з витривалістю, близько 1,2-1,4 г/кг на день.
    • Літні люди також мають значно підвищені потреби в білку – до 50% вище, ніж базові потреби людей середнього віку, а це близько 1-1,3 г на кг маси тіла на день.

    Дослідження щодо доцільної кількості споживаного білка тривають, це питання поки не має однозначної відповіді. Саме цей факт і провокує отримати більше інформації та звернути увагу на такий важливий момент, як забезпечення організму достатньою кількістю білка.

    Чому існують «правила» споживання білка?

    Нижче зібрана інформація, що науково підтверджена та може виконувати функцію провідника у цьому важливому питанні.

    • Є сенс зосередитися над отриманням білкової їжі на щоденній основі.

    Наприклад, щоб отримувати оптимальну кількість протеїну щодня, Європейська асоціація з харчування рекомендує ¼ нашої тарілки під час кожного приймання їжі заповнювати саме білковими продуктами.

    • Контролювати походження білка залежно від вашого віку.

    Якщо вам ще немає 25 років, то є доцільним включати до вашого раціону як тваринні джерела білка, так і рослинні. «Чому так?» − можете запитати ви.

    Цікаво, що зараз є достовірні та підтверджені дані щодо додаткової функції білка тваринного походження, а саме: такий білок здатен стимулювати діяльність так званого «молекулярного комплекса mTOR», який керує активністю клітини. З ним пов’язана можливість клітин до високого показнику росту організму, що є нормальним у віці до 25 років.

    З іншого боку, якщо вам більше 25 років, це означає, що нормальне «швидке» розвинення фізичних параметрів людини закінчилось. Саме цей факт і доводить, що зайва (скажімо так: «не на часі») стимуляція комплексу mTOR за допомогою тваринних білків може призводити до росту шкідливих, хворобозмінених клітин.

    Доведено, що хронічні хвороби цивілізації такі як ожиріння, діабет 2-го типу, артеріальна гіпертензія, хвороба Альцгеймера, рак, особливо рак простати та навіть акне пов'язані з гіперактивацією mTOR.

    Таким чином відношення тваринного та рослинного білка у такому віці повинно бути суттєво збільшено у бік саме рослинних джерел постачання.

    • Рослинний білок більш «зручний» для організму людини.

    Тваринні білки, як правило, містять вищі концентрації сірковмісних амінокислот, які при метаболізмі можуть викликати легкий стан ацидозу. Одним з механізмів, який наш організм використовує для компенсації цього ацидозу, є вимивання кальцію з наших кісток, щоб допомогти нейтралізувати підвищену кислотність. Ці зміни не завдадуть шкоди, якщо вони незначні, але ж якщо показники ацидозу високі чи цей стан став «новою, постійною» реальністю, то зміни в організмі відбудуться з часом. До прикладу, дослідження показали, що переважне споживання тваринного білка пов’язане з високою частотою переломів кісток (і це не через силові навантаження ).

    Також надлишок чи переважання тваринного білка у раціоні може негативно впливати на функції нирок, на серцево-судинну систему, загострювати деякі хронічні захворювання.

    • Тваринний білок може провокувати синтез TMAO.

    Споживання тваринного білка призводить до того, що в організмі підвищується рівень так званого циркулюючого N-оксиду триметиламіну (TMAO). Ця речовина утворюється в результаті складних взаємодій між нашою кишковою мікрофлорою і поживними речовинами, що містяться в їжі, яка потрапляє до нашої травної системи. І саме перевага тваринної їжі в раціоні значно змінює нашу кишкову флору таким чином, що сприяє утворенню ТМАО. Ця «нехороша» речовина легко просочується у внутрішнє середовище організму та є відповідальною за пошкодження внутрішньої оболонки наших судин, активацію процесу запалення і формування сприятливих умов для утворення холестеринових бляшок в наших кровоносних судинах.

    Ще у стародавні часи був такий вид катувань, коли людині давали тільки варене м’ясо у будь-якій кількості... і, на жаль, людина отримувала страшні зміни у функціонуванні організму та травного тракту зокрема, що призводило до швидкої загибелі. Чи так звані «хвороби заможних», які проявлялися метаболічними змінами та великою кількістю захворювань у молодому віці, внаслідок високої кількості тваринної їжі в раціоні.

    Беручи до уваги перевірену інформацію, є сенс надавати перевагу саме рослинному білку. В співвідношенні його має бути в раціоні більше, ніж тваринного.

    За останнє десятиліття було проведено безліч досліджень, які свідчать, що більша кількість рослинних білків в раціоні часто означає більшу тривалість життя завдяки зниженню ризику хронічних захворювань і запалення. Зокрема, було доведено, що рослинна дієта є найкращим варіантом для зниження ризику серцевих захворювань, а також для зниження ризику розвитку маркерів метаболічного синдрому, поліпшення лікування діабету, посилення захисту від деяких видів раку (колоректального раку, уротеліальної карциноми) і поліпшене управління вагою.

    Окрім білка рослинні протеїни багаті на клітковину та містять корисні рослинні сполуки – поліфеноли. Вони своєю чергою відіграють важливу роль для здоров'я людини, особливо для профілактики захворювань, пов'язаних зі способом життя, включаючи метаболічний синдром, атеросклероз та ішемічну хворобу серця та остеопороз.

    Якщо ви готові зробити своє життя якіснішим і більш прогнозованим та звернути увагу на більший вміст рослинних протеїнів, хочу попередити, що іноді можуть виникнути труднощі з переходом на рослинні джерела протеїну, пов’язані з дискомфортом у шлунково-кишковому тракті. Вирішення просте та не потребує надзусиль: змінювати співвідношення рослинного та тваринного білка в раціоні потрібно поступово протягом 2-3 тижнів.

    Одним із комфортних режимів, яких можна дотримуватись у довгостроковій перспективі – це віддавати перевагу рослинному білку та вживати 2-3 рази на тиждень білок з тваринних джерел різного походження (м’ясо з низьким вмістом жиру, субпродукти та морепродукти) та доповнення раціону протеїновим порошком на рослинній основі. Саме використання протеїнового порошку дає можливість уникнути можливих проявів, що виникають при підвищеному споживанні рослинної їжі.

    Nutrilite™ Протеїновий порошок на рослинній основі – це:

    • Очищений протеїн високої якості, який забезпечить необхідною кількістю білка без зайвих калорій.
    • Інгредієнти отримані з натуральних рослинних джерел білка: сої, пшениці та гороху.
    • Містить всі незамінні амінокислоти, які організм не здатний синтезувати самостійно.
    • Має низький вміст жирів і не містить холестерину.
    • Без штучних домішок, без барвників, без ароматизаторів та консервантів, без ГМО.

    Ідеальний для кулінарії: зробіть протеїновий коктейль або просто додайте до страви чи напою! Це не вплине на смак!

    Представлений у 2-х зручних форматах: банка для домашнього застосування та упаковка пакетиків-стіків для подорожей або для зручності у спортзалі.

    Зручно відміряти порцію – 1 ст. ложка або 1 пакетик-стік містить 8 г білка.

    Анастасія Гончарова
    Лікар, дієтолог, експерт бренду Nutrilite

    Анастасія Г. фото

    Джерела:

    1. The Cell: A Molecular Approach. 2nd edition. Cooper GM. Sunderland (MA): Sinauer Associates; 2000.
    2. The Classification and Evolution of Enzyme Function Biophys J. 2015 Sep 15; 109(6): 1082–1086.
    3. Biochemistry, Essential Amino Acids Michael J. Lopez; Shamim S. Mohiuddin.
    4. Acid-Base Homeostasis Clin J Am Soc Nephrol. 2015 Dec 7; 10(12): 2232–2242.
    5. Clinical Methods: The History, Physical, and Laboratory Examinations. 3rd edition. Walker HK, Hall WD, Hurst JW, editors. Boston: Butterworths; 1990.
    6. Mechanisms of action of immune globulin Clin Exp Immunol. 2009 Sep; 157(Suppl 1): 1–2.
    7. Lemon PW. Do athletes need more dietary protein and amino acids? Int J Sport Nutr. 1995 Jun;5 Suppl:S39-61. doi: 10.1123/ijsn.5.s1.s39. PMID: 7550257.
    8. Harlan SM, Guo DF, Morgan DA, Fernandes-Santos C, Rahmouni K. Hypothalamic mTORC1 signaling controls sympathetic nerve activity and arterial pressure and mediates leptin effects. Cell Metab. 2013;17(4):599-606. doi:10.1016/j.cmet.2013.02.017
    9. Tang WH, Wang Z, Levison BS, et al. Intestinal microbial metabolism of phosphatidylcholine and cardiovascular risk. N Engl J Med. 2013;368(17):1575-1584.
    10. Koeth RA, Wang Z, Levison BS, et al. Intestinal microbiota metabolism of L-carnitine, a nutrient in red meat, promotes atherosclerosis. Nat Med. 2013;19(5):576-585.
    11. Interview with Kim A. Williams Sr., MD, President of the American College of Cardiology (August 25, 2015; Chicago). http://meatyourfuture.com/2015/09/interview-with-kim-a-williams-sr-md-president-of-the-american-college-of-cardiology-extended-version. Accessed December 18, 2016).
    12. E Giovannucci. Dietary Influences of 1,25(OH)2 Vitamin D in Relation to Prostate Cancer: A hypothesis. Cancer Causes Control. 1998 Dec; 9(6):567-82. Available here: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10189042 (accessed Jul. 4, 2016).
    13. Harvard T.H. Chan, School of Public Health: The Nutrition Source – Calcium and Milk: What’s Best for Your Bones and Health? Available here: http://www.hsph.harvard.edu/nutritionsource/calcium-full-story (accessed Jul. 4, 2016).
    14. HC Sherman and AO Gettler. The Balance of Acid-Forming and Base-Forming Elements in Foods, and its Relation to Ammonia Metabolism. J. Biol. Chem. 1912 11: 323-338. Available here: http://www.jbc.org/content/11/4/323.citation (accessed Jul. 4, 2016).
    15. D Feskanich, WC Willett, MJ Stampfer, GA Colditz. Protein Consumption and Bone Fractures in Women. Am J Epidemiol. 1996 Mar 1; 143(5):472-9. Available here: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8610662 (accessed Jul. 4, 2016).
    16. LA Frassetto, RC Morris Jr., DE Sellmeyer, A Sebastian. Adverse Effects of Sodium Chloride on Bone in the Aging Human Population Resulting from Habitual Consumption of Typical American Diets. J Nutr. 2008 Feb; 138(2):419S-422S. Available here: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18203914 (accessed Jul. 4, 2016).
    17. MM Adeva, G Souto. Diet-induced Metabolic Acidosis. Clin Nutr. 2011 Aug; 30(4):416-21. Available here: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21481501 (accessed Jul. 4, 2016).
    18. US Barzel, LK Massey. Excess Dietary Protein can Adversely Affect Bone. J Nutr. 1998 Jun; 128(6):1051-3. Available here: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9614169 (accessed Jul. 4, 2016).
    19. Saied A. Aboushanab, Ali H. El-Far, Venkata Ramireddy Narala, Rokia F. Ragab, Elena G. Kovaleva. Potential therapeutic interventions of plant–derived isoflavones against acute lung injury (англ.) // International Immunopharmacology. — 2021-12-01. — Vol. 101. — P. 108204. — ISSN 1567-5769. — doi:10.1016/j.intimp.2021.108204.